МОЗ України. Додаток до наказу №626. Післявірусний синдром стомлюваності.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 8 жовтня 2007 р. N 626

Клінічний протокол
надання медичної допомоги хворим з післявірусним синдромом стомлюваності

Код МКХ 10: G93.3
Післявірусний синдром стомлюваності (ПСС) - підвищена втома, яка формується після перенесеної вірусної інфекції і незникає після відпочинку і сну, що призводить до значного зниження розумової і фізичної працездатності.
1. Сфера дії протоколу: амбулаторна - кабінет лікаря-імунолога поліклінік, консультативно- поліклінічний відділ медичних центрів клінічної імунології та алергології, при їх відсутності - кабінети лікаря-імунолога, сімейні амбулаторії; стаціонарна -імунотерапевтичні відділення чи спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології, при їх відсутності кабінети лікаря-терапевта, відділення діагностичне, терапевтичне інших медичних установ.
2. Умови, заяких показане надання медичної допомоги
Амбулаторні умови: I ланка (загальна) - підозра та скеруванняхворого на консультацію до лікаря-імунолога сімейними лікарями та лікарями терапевтичного профілю; II ланка (спеціалізована) - взяття на облікхворих на ПСС дитячими імунологами, діагностика, диференціальна діагностика, амбулаторне лікування (з I ступенем імунологічної недостатності), реабілітація, диспансерне спостереження хворих, проведення профілактичних заходів для хворих на ПСС; скерування хворого (з II - III ступенем імунологічної недостатності) в імунотерапевтичне відділення чи на спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології, при відсутності центру - в діагностичне, терапевтичне відділення інших медичних установ
Спеціалізовані стаціонарні умови- диференціальна діагностиката верифікація діагнозу, лікування хворих на ПСС з II та III ступенем імунологічної недостатності, скерування хворих на імунореабілітаційне лікування (за показами) в імунореабілітаційні відділи медичних центрів клінічної імунології та алергології та для амбулаторного спостереження в імунологічних кабінетах поліклінік, в медичних центрах клінічної імунології та алергології; при діагностиці вторинного синдрому втоми - скерування хворих до лікарів - ревматологів, інфекціоністів, нефрологів, ендокринологів, фтизіатрів, алергологів, гематологів, онкологів, наркологів інших медичних установ згідно; при діагностиці синдрому втоми есенціального - до лікарів - неврологів, психіатрів, психологів; при відсутності центру - скерування хворих на ПСВ та вторинний синдром втоми - в діагностичні, терапевтичні, відділення інших медичних установ з консультативним заключенням та рекомендаціями лікаря-імунолога; після стаціонарного лікування - скерування хворого на амбулаторне лікування в кабінети лікаря-імунолога поліклінік.
3. Критерії діагностики
Головні критерії
• Постійна втома більше місяця після перенесеної вірусної інфекції, що не зникає після відпочинку і настільки виражена, що знижує середню фізичну і розумову активність більше, ніж на 50 %
• Необхідно виключити інші захворювання, які можуть спричинити появу подібних симптомів: психічні, онкологічні захворювання, гемобластози, токсикоманію, алкоголізм, наркоманію, туберкульоз, автоімунні, алергічні, ендокринологічні хвороби, грибкові, бактеріальні, протозойні інфекції, зловживання ліками, саркоїдоз тощо.
• Диференціювання з есенціальним синдромом втоми (виключення поствірусного генезу)
Симптоматичні критерії:
Ці симптоми з'являються одночасно зі стомлюваністю або після її початку і зберігаються більше місяця після перенесеної вірусної інфекції:
• Помірна лихоманка або позноблювання
• Біль та першіння в горлі
• Болючість лімфатичних вузлів
• Мігруючі артралгії, не пов'язані з запаленням суглобів
• Міалгії
• Немотивована загальна м'язова слабість
• Посилення втоми після навантаження
• Поява генералізованого головного болю
• Фотофобія, тимчасова втрата полей зору, непритомність, надмірна дратівливість, неуважність, труднощі мислення, нездатність зосередитися, депресія
• Порушення сну
Критерії фізичного дослідження:
Ці критерії лікар повинен встановити щонайменше двічі з інтервалом мінімум протягом одного місяця:
• Невисока лихоманка (37,6 - 38,6° C - орально або 37,8 - 38,8° C - ректально)
• Неексудативний фарингіт
• Збільшені або чутливі при пальпації передні, задньошийні чи пахвові лімфовузли.
Діагноз достовірно підтверджений, якщо є два головних, шість симптоматичних критеріїв та два фізичних критерії, або якщо є два головних і вісім симптоматичних критеріїв.
4. Перелік та обсяг медичної допомоги
Амбулаторно-поліклінічний етап:
• Збір анамнезу хвороби (частота та особливості перебігу інфекцій), алергологічного, вакцинального, автоімунного, онкологічного анамнезів
• Вплив токсичних факторів, шкідливі звички, прийом медикаментів
• Загальний огляд з оцінкою фізичного стану, лімфоїдної тканини, температури тіла
• Пошук інфекційних вогнищ, симптомів алергічних, автоімунних, ендокринологічних, імунопроліферативних, онкологічних, психічних захворювань
• Загальний аналіз крові (з підрахунком абсолютної кількості всіх видів лейкоцитів та тромбоцитів)
• Загальний аналіз сечі
• RW, антитіла до ВІЛ 1/2
• Маркери туберкульозу
• Маркери вірусів гепатиту B та C
• Визначення групи крові та резус-фактору
• Аналіз калу на яйця гельмінтів, копрограма
• Біохімічні показники: АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, сечовина тощо
• Рівень гормонів: пролактину, ТТГ, Т ₃, Т ₄,
• Протеїнограма
• Гострофазні білки
• Загальна комплементарна активність сиворотки (CH50), C3, C4, C2*
• Фагоцитарний показник, НСТ-тест (спонтанний та стимульований)*
• Рівень IgM, IgG, IgA, IgE в крові*
• Лімфограма: CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD19+-CD22+, CD16+/56+-лімфоцити (%, Г/л, тричі протягом місяця)*
• Бактеріальні посіви шкіри, слизівок та біологічних рідин з визначенням чутливості до антибіотиків
• Специфічні антитіла класів IgM, IgG, IgA до герпесвірусних та арбовірусних інфекцій, хламідій, мікоплазм, токсоплазми, борелій, лямблій, гельмінтів, аспергил, кандид тощо*
• Куртуральні дослідження туберкульозної палички
• LE-клітини*
• РФ, анти-ds ДНК АТ тощо (за показами)*
• Специфічні антитіла класу IgE до алергенів*
• Онкомаркери*
• Спірометрія*
• ЕКГ
• УЗД внутрішніх органів, щитовидної залози
• Рентгенографія органів грудної клітки, додаткових пазух носа, кистей рук тощо (за показами)
• Ехокардіографія (за показами)
• Урографія (за показами)
• Енцефалографія, реоенцефалографія (за показами)
• Консультації лікарів: психіатр, ревматолог, ендокринолог, гематолог, алерголог, фтизіатр, інфекціоніст, пульмонолог, нефролог, нарколог, онколог тощо
- показники, з якими хворий повинен прийти на консультацію до лікаря-імунолога (не повторюються, якщо вони зроблені протягом тижня)
Стаціонарний етап
Вищевказані дослідження при поступленні на стаціонарне лікування можуть не повторюватися (протягом тижня). Діагностичні заходи включають перелічені вище, а також наступні додаткові:
• ДНК маркери інфекцій: простого герпеса, цитомегаловіруса, ЕБВ, арбовірусів, мікоплазми, токсоплазми, хламідій, борелій, рикетсій, лейшманій, лямблії, гельмінти, аспергил, кандид тощо (за показами)*
• Цитоморфологічні, гістохімічні, імуногістохімічні дослідження стернального пунктату, біоптату лімфатичних вузлів
• Фенотипування лейкоцитів для виявлення лімфом та лейкозів
• Визначення функціональної здатності NK-клітин*
• Реакція бласттрансформації лімфоцитів з різними мітогенами*
• Визначення активізаційних маркерів лімфоцитів*
• Маркери апоптозу*
• Визначення рівня спонтанних і стимульованих інтерферонів у сироватці крові (за показами)*
• Визначення запальних і протизапальних цитокінів у сироватці крові спонтанних та стимульованих (за показами)*
• Токсикологічні обстеження (за показами)
• Трансторакальна ЕХО-кардіографія (за показами)
• Фіброгастроскопія (за показами)
• Колоноскопія (при наявності крові в калі)
• Обстеження нирок: концентраційні, секреторні проби, реовазографія, доплерографія судин нирок (за показами)
• Комп'ютерна томографія або магнітно-ядерний резонанс паренхіматозних органів, лімфатичних вузлів, гайморових пазух, кісток, головного мозку тощо (за показами)
• Консультація лікарів-спеціалістів, профіль яких визначається характером виявлених змін
Обстеження проводиться при поступленні й при виписці хворого із стаціонару та за потребою
контролю змінених показників:
5. Лікувальні заходи
• Імуноглобулін для довенного введення 1 раз на місяць протягом 3-х місяців
• Противірусна терапія препаратами ацикловіру, ганцикловіру, фоскарнету (за показами)
• Імунотропні препарати на основі даних імунограми
• Нестероїдні протизапальні препарати (як симптоматичні засоби при головних, суглобових і
м'язових болях)
• Антидепресанти (у разі розвитку депресивних станів)
• Фізіотерапія (електросон)
6. Середня тривалість стаціонарного лікування
14 - 18 днів - для диференційної діагностики, підбору лікування, стабілізація стану хворого
7. Критерії ефективності лікування
• Суттєве покращення, покращення, без змін, прогресування, погіршення
• Оцінка пацієнтом свого стану на основі дослідження EQ-5P: рухливість, самостійний догляд, щоденна активність, біль/дискомфорт, тривога/депресія (для всіх видів оцінки - відсутність затруднень, деякі затруднення, суттєві затруднення)
8. Очікувані результати лікування
• Встановлення генезу синдрому втоми
• Зникнення втоми, особливо після нічного сну
• Нормалізація температури тіла
• Зникнення першіння та болю в горлі, артралгій і міалгій
• Нормалізація розмірів лімфатичних вузлів
• Покращення сну та настрою
• Покращення самопочуття та якості життя
9.Реабілітація та профілактика
• Гіперкалорійне, вітамінізоване, збалансоване харчування з обмеженням облігатних алергенів, вживання води до 2 л протягом доби
• Заборона довготривалого перебування на сонці чи під впливом активного ультрафіолетового випромінення
• Достатній сон, правильний режим праці та відпочинку
• Помірна фізична активність
• Щорічне проведення щеплення проти грипу
• Вторинна профілактика, бактеріальних вірусних та грибкових інфекцій (за показами)
• Санаторно-курортне лікування в санаторіях загального типу (бажано в умовах змішаного лісу), розташованих у середній смузі
10.Диспансерне спостереження
• Хворі на ПСВ знаходяться на диспансерному обліку під спостереженням лікаря-імунолога
• Під час диспансерного спостереження необхідний постійний клініко-лабораторний контроль лікаря-імунолога - частота оглядів 1 раз на 3 місяці (за показами - частіше)
• При необхідності - проведення консультації інших спеціалістів
Примітка: *- дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології.
 

Директор Департаменту розвитку медичної допомоги

М. П. Жданова

 Скачать протокол Післявірусний синдром стомлюваності Вы можете по ссылке ниже.