МОЗ України. Додаток до наказу №626. Гарячка невідомого походження.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 8 жовтня 2007 р. N 626

Клінічний протокол
надання медичної допомоги хворим з гарячкою невідомого походження

Код МКХ 10: R50- Гарячка невідомого походження
Гарячка неясного генезу (ГНГ) -патологічний стан, основним проявом якого є гарячка вище 38,3° C (багаторазові підйоми) протягом 3-х тижнів і більше, причина якої невідома.
1. Сфера дії протоколу: амбулаторна- кабінети лікарів-імунологів поліклінік, а також кабінети інфекціоністів, ревматологів, фтизіатрів, пульмонологів, онкологів, гематологів, терапевтів та сімейних лікарів, консультативно-поліклінічні відділи медичних центрів клінічної імунології та алергології; стаціонарна - імунотерапевтичні відділення,імунотерапевтичні ліжка та палати інтенсивної терапії медичних центрів клінічної імунології та алергології; діагностичні, терапевтичні ревматологічні, гематологічні, інфекційні, реанімаційні відділення різних медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології.
2. Умови, заяких показане надання медичної допомоги
Амбулаторніумови: I - ланка(загальна) - виявленнялікарями терапевтичного, хірургічного профілів та сімейними лікарями в хворого гарячки неясного генезу та скерування його на консультацію до лікарів, інфекціоністів, фтизіатрів, гематологів, ревматологів, імунологів, онкологів; II- ланка (спеціалізована) - діагностика, диференціальна діагностика,скерування хворого в інфекційне, ревматологічне, гематологічне, діагностичне відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (на основі диференціальної діагностики), при невстановленому генезі гарячки - скерування хворого в імунотерапевтичне відділення чи на спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичних центрів клінічної імунології та алергології, після стаціонарного лікування - скерування до лікаря-імунолога, який здійснює диспансерне спостереження за такими хворими.
Спеціалізовані стаціонарні умови: діагностика, диференціальнадіагностика, переведення хворого в інфекційне, ревматологічне, гематологічне,відділення інших медичних установ, центри фтизіатрії, СНІДу та онкології (згідно основного захворювання), симптоматичне лікування хворого з ГНГ в імунотерапевтичних відділеннях чи на спеціалізованих імунотерапевтичних ліжках медичних центрів клінічної імунології та алергології, при їх відсутності - в діагностичних, терапевтичних, ревматологічних відділеннях інших медичних
установ.
3. Критерії діагностики:
• Періодична гарячка 38,3° C і вище (більше 3 тижнів)
• Загальна слабкість
• Знижена працездатність
• Диференціальна діагностика: інфекції (25 - 50 %), злоякісні новоутвори (5 - 15 %), автоімунні хвороби - 15 - 24 %, інші невияснені (10 - 30 %)
4. Перелік та обсяг медичної допомоги
Амбулаторно-поліклінічнийетап
• Збір анамнезу хвороби (частота та особливості перебігу інфекцій)
• Збір антенатального, постнатального, спадкового (автоімунні та онкологічні хвороби), алергологічного, вакцинального, хірургічного анамнезів
• Географічний, професійний маршрути
• Загальний огляд з оцінкою фізичного стану, лімфоїдної тканини, пошук інфекційних вогнищ, симптомів загострення автоімунних хвороб, проявів пухлин
• Загальний аналіз крові (з підрахунком абсолютної кількості всіх видів лейкоцитів та тромбоцитів)
• Загальний аналіз сечі
• RW, антитіла до ВІЛ 1/2
• Маркери туберкульозу в т. ч. куртуральні дослідження туберкульозної палички
• Маркери вірусів гепатиту B та C
• Визначення групи крові та резус-фактору
• Аналіз калу на яйця гельмінтів, копрограма
• Біохімічні показники: АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, сечовина тощо
• Коагулограма (за показами)
• Рівень гормонів ТТГ, Т ₃, Т ₄
• Протеїнограма
• Гострофазові білки
• Загальна комплементарна активність сироватки (CH50), C3, C4, C2*
• Фагоцитарний показник, НСТ-тест (спонтанний та стимульований)*
• Рівень IgM, IgG, IgA, IgE в сироватці крові*
• Лімфограма: CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD19+- або CD22+-, CD16+/56+-лімфоцити (%, Г/л, тричі протягом місяця)*
• Бактеріальні посіви шкіри, слизових оболонок та біологічних рідин з визначенням чутливості до антибіотиків
• Специфічні антитіла до герпесвірусних та арбовірусних інфекцій, хламідій, мікоплазм, токсоплазми, борелій, лямблій, гельмінтів тощо*
• Цитологічні дослідження (секретів, зішкрябів)
• LE-клітини
• РФ, ЦІК, кріоглобуліни*
• Анти-dsДНК АТ, антинуклеарні АТ тощо*
• Онкомаркери (за показами)*
• Рентгенографія органів грудної клітки, суглобів, кісток (за показами)
• ЕКГ
• УЗД внутрішніх органів
• Ехокардіографія (за показами)
• Урографія (за показами)
• Електроенцефалографія, реоенцефалографія (за показами)
• Консультації лікарів: інфекціоніста, гематолога, ревматолога, фтизіатра, кардіолога, онколога тощо, профіль яких визначається характером виявлених змін - показники, з якими хворий повинен прийти на консультацію до лікаря імунолога.
Стаціонарний етап
Вищевказані дослідження при поступленні на стаціонарне лікування можуть не повторюватися (протягом тижня). У стаціонарах додатково проводяться наступні обстеження
• ДНК діагностика інфекцій: простого герпеса, цитомегаловіруса, ЕБВ, арбовірусів, мікоплазми, токсоплазми, хламідій, борелій, рикетсій, лейшманій, лямблії, гельмінтів, аспергил, кандид тощо (за показами)*
• Цитоморфологічні, гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні дослідження стернального пунктату, біоптату лімфатичних вузлів (за показами)
• Фенотипування лейкоцитів для виявлення лімфом та лейкозів (за показами)
• Визначення функціональної здатності NK-клітин*
• Реакція бласттрансформації лімфоцитів з різними мітогенами*
• Визначення активізаційних маркерів лімфоцитів*
• Маркери апоптозу*
• Визначення рівня спонтанних і стимульованих інтерферонів у сироватці та супернатанті (за показами)*
• Визначення запальних і протизапальних цитокінів у сироватці та супернатантах спонтанних та стимульованих (за показами)*
• Трансторакальна ЕХО-кардіографія (за показами)
• Езофагофіброгастродуоденоскопія (за показами)
• Колоноскопія (при наявності крові в калі)
• Обстеження нирок: концентраційні, секреторні проби, реовазографія, доплерографія судин нирок (за показами)
• Комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія паренхіматозних органів, лімфатичних вузлів, гайморових пазух, кісток, головного мозку тощо (за показами)
• Сцинтиграфія (за показами)
• Консультація лікарів-спеціалістів, профіль яких визначається характером виявлених змін
Обстеження проводиться при поступленні й при виписці хворого із стаціонару та за потребою контролю змінених показників:
___________
* дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології.

5. Лікувальні заходи
У хворого з синдромом гарячки етіотропна терапія не проводиться через відсутність встановленого генезу гарячки
Симптоматична терапія
• Нестероїдні протизапальні засоби
• Анальгетики зі жарознижуючою метою
Симптоматична терапія проводиться до стабілізації температури тіла
При встановленні кінцевого основного діагнозу, синдромом якого була гарячка, лікування проводиться згідно відповідних протоколів
5. Середня тривалість стаціонарного лікування
• 14 - 18 днів - для диференціальної діагностики та стабілізації синдрому гарячки
6. Критерії ефективності лікування
• Суттєве покращення, покращення, без змін, прогресування, погіршення
• Оцінка пацієнтом свого стану на основі опитувача якості життя (EQ-5D): рухливість, самостійний догляд, щоденна активність, біль, дискомфорт, емоційна нестабільність (критерії оцінки: відсутність затруднень, незначні затруднення, суттєві затруднення)
7. Очікувані результати лікування
• Встановлення генезу гарячки і забезпечення спеціалізованої медичної допомоги пацієнту з відповідною хворобою, яка супроводжувалася синдромом гарячки, призначенням етіотропного, патогенетичного лікування згідно протоколів
• Регрес клініко-лабораторних симптомів гарячки в результаті симптоматичної терапії
• Відновлення працездатності, покращення якості життя
8.Реабілітація та профілактика
• Повноцінне збалансоване вітамінізоване харчування, вживання до 3 л води протягом доби
• Достатній відпочинок, сон, дозоване фізичне навантаження
• Оптимізація умов праці (навчання)
• Заборона інсоляції
• Вторинна профілактика, бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій (за показами)
9.Диспансерне спостереження
• Хворі на ГНГ знаходяться на диспансерному обліку під спостереженням лікаря-імунолога
• Під час диспансерного спостереження необхідний постійний клініко-лабораторний контроль лікаря-імунолога - частота оглядів 1 раз в 3 місяці з постійним діагностичним пошуком генезу ГНГ
• При необхідності - проведення консультації інших спеціалістів у залежності від характеру проявів хвороби.
Примітка: *- дослідження проводяться в умовах медичних центрів клінічної імунології та алергології.
 

Директор Департаменту розвитку медичної допомоги

М. П. Жданова

 

Скачать протокол  Гарячка невідомого походження Вы можете по ссылке ниже.